Стрітення Господнє – одне з двунадесятих православних свят, а також одне з найдавніших у християнстві.
У лютому православні відзначають одну з дванадцяти найважливіших дат церковного року – Стрітення Господнє. Свято пов'язане з одним з епізодів земного життя Христа, тому називається Господнім. Широко відоме воно і в народі. Стрітення належить до неперехідних свят (перехідні – це, наприклад, Великдень), проте його дата змістилася після переходу Православної церкви України на новоюліанський календарний стиль. Коли Стрітення Господнє відзначають нині в Україні, значення цього свята, його народні традиції та прикмети – розповідаємо в матеріалі.
Стрітення Господнє – що за свято, його значення
Що означає Стрітення Господнє? Як розповів УНІАН священник Василь Левченко, “стрітення” означає “зустріч”. Цього дня ми святкуємо зустріч Ісуса Христа з праведним старцем Симеоном Богоприїмцем на 40 день від дня народження Сина Божого. Божа Мати, Діва Марія, виконала припис старозавітного закону – прийшла до Єрусалимського храму, і саме там відбулася зустріч Христа зі старцем.
Стрітення Господнє – це подія, що символізує зустріч людства, яке чекало на прихід Месії в цей світ, із Богом. Усе людство уособлює праведний Симеон,
– каже панотець Василь.
Якого числа Стрітення Господнє у 2025 році
Як вже розповідав УНІАН, у новому церковному календарі дата свята (як і інших неперехідних, тобто, фіксованих) змістилася, і його відзначають на 13 днів раніше.
Стрітення за старим стилем – 15 лютого, за новим – 2 лютого.
У народі свято називають просто – Стрітення і вважають його днем, коли зима зустрічається з літом.
Звичаї та заборони на Стрітення
За словами панотця Василя, у свято бажано піти до церкви – якщо є можливість це зробити, і немає важливих невідкладних справ. Обрядових церковних приписів, яких потрібно дотримуватися на Стрітення, немає. Точно так само, як і заборон. “Церква не прописувала, що не можна робити на релігійні свята, зокрема, і на Стрітення, – каже священник.– Є церковні забобони, які Церква не визнає, зокрема й твердження – не можна різати щось, не можна садити”.
Одна з найстаріших традицій на Стрітення – освячення в храмах води та свічок. Такі свічки в народі ще називають громничні та вірять, що вони захищають “щоб весняний паводок не пошкодив посіви, і щоб мороз дерева не побив”, а якщо запалити таку свічку вдома, то це вбереже його від пожежі та лиха. Від назви свічок пішла ще одна назва Стрітення – Громниця. Стрітенська вода вважається також цілющою.
За старих часів у народі також був звичай набирати опівночі на Стрітення воду з трьох колодязів. Її давали пити хворим людям, окропляли худобу та купали в ній маленьких дітей – вірили, що ця вода має чудодійні властивості.
Як уже говорили, у Церкві на це свято немає заборон на роботу чи будь-яких інших. Але натомість є народні – наші предки вірили в такі прикмети:
- на Стрітення не можна робити прибирання і займатися побутовими справами;
- заборонено займатися рукоділлям – якщо порушити заборону, то в дім потрапить блискавка;
- не слід їхати куди-небудь – може статися біда.
Також серед того, що не можна робити 15 лютого на Стрітення (2 лютого за новим стилем), – лаятися і лихословити, зловживати алкоголем.
Цього дня зазвичай вдаряли морози, які прозвали стрітенськими, і спостерігали за погодою:
- почало танути – буде врожай пшениці, завірюжило – врожай буде таким собі;
- небо в зірках – весна буде пізньою;
- яка погода на Стрітення – така й весна.
Ще одна з відомих у народі прикмет: якщо цього дня півень із калюжі нап'ється води, то чекай на ранню і теплу весну.
