Експерти окреслили три основні сценарії подальшого розвитку війни — від зміни ситуації на користь України або ризику ослаблення підтримки Заходу.
На 4 рік повномасштабної війни, бойові дії набули рис затяжного та виснажливого протистояння з великими людськими втратами та поступовими змінами на фронті. Про можливі варіанти її завершення експерти розповіли експерти в коментарі Fox News.
Зазначається, що країна-агресорка Росія контролює близько п’ятої частини української території, тоді як українські сили нещодавно змогли повернути частину позицій під час контрнаступу.
За оцінками військових, з 2022 року втрати Росії становлять приблизно 1,2 мільйона осіб, а Україна втратила від 500 до 600 тисяч, що свідчить про значне виснаження обох сторін.
Колишні посадовці США та аналітики вважають, що подальший розвиток подій можливий за трьома основними сценаріями: тривалий глухий кут, зміна ситуації на користь України або небезпечне зниження рішучості західних союзників.
Сценарій перший: тривалий патовий стан
Експерти вважають, що найімовірнішим сценарієм залишається затягування війни, адже протистояння триває у виснажливому форматі, жодна зі сторін не здобуває вирішальної переваги, а переговорний процес не приносить відчутних результатів.
Відставний генерал ВПС США Філіп Брідлав, який раніше обіймав посаду верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, зазначив, що попри територіальні здобутки Росії, говорити про її перемогу не доводиться — на цей момент “переможця немає”.
“Росія, яка вважається світовою супердержавою з однією з трьох найпотужніших армій і чотирьох найпотужніших повітряних сил у світі, за 12 років захопила близько 20% території України. І вона втратила, скажімо, понад 1,2 мільйона людей у цьому конфлікті. Україна докладає великих зусиль, щоб впоратися з цим конфліктом. І це конфлікт, в якому Росія, повторюю, не перемагає”, – сказав він.
Сценарій другий: динаміка подій в Україні змінює дипломатичну ситуацію
Водночас останні події на фронті, за його словами, демонструють імовірність іншого розвитку. Брідлав звернув увагу на швидке просування українських сил після порушення роботи російських систем командування та управління. Він наголосив, що протягом кількох днів Україна змогла перейти в наступ і компенсувати попередні втрати, здійснивши удари з трьох напрямків, повернувши значні території, тоді як російські війська на окремих ділянках почали відступати.
Виконавча директорка Vandenberg Coalition Керрі Філіпетті зазначила, що нещодавні досягнення України можуть вплинути на розклад сил під час можливих переговорів. На її думку, повернення українськими військами частини територій свідчить про поступове ослаблення військової машини Путіна на тлі четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії.
Вона наголосила, що останні втрати РФ демонструють, що російський диктатор Путін і його армія не є непереможними та вже стикаються з серйозними проблемами у сфері ресурсів і спроможностей.
Філіпетті також підкреслила значення збереження імпульсу.
“Це не тільки найзначніший прогрес України на полі бою за останні два роки, але його значення може бути ще більш відчутним на дипломатичному рівні. Досягнення тривалого і справедливого мирного угоди шляхом переговорів часто залежить від імпульсу – і зараз українці його мають”, – вказала вона.
Відставний генерал ВПС США Філіп Брідлав додав, що якщо успіхи України матимуть сталий характер, це може змінити розрахунки Москви та посилити позиції Києва на переговорах, за умови потужної підтримки з боку США. На його думку, передусім необхідна чітка публічна заява Заходу, зокрема Вашингтона, про те, що Росії не дозволять здобути перемогу, а Україна отримає все потрібне для стримування агресії. Якщо така позиція пролунає однозначно, це здатне суттєво змінити ситуацію та змусити Путіна ухвалювати складні рішення.
Сценарій третій: ескалація або втома Заходу
Третій можливий варіант розвитку подій, який викликає занепокоєння частини західних стратегів, пов’язаний із ризиком непослідовної підтримки України — це може або затягнути війну, або створити перевагу для Росії.
Відставний генерал-лейтенант Річард Ньютон наголосив, що ключовим завданням залишається стримування. На його думку, за чотири роки повномасштабної війни головний висновок не змінився: стійкий мир можливий лише тоді, коли його умови продиктовані силою. Він застеріг, що Путін і надалі перевірятиме рішучість Заходу, доки вартість агресії не стане для нього вищою за потенційні вигоди.
“Україна потребує не жестів від світу, а непохитної підтримки з боку США та Європи, яка переконає Москву, що подальші кроки матимуть неприйнятні наслідки”, – стверджує він.
Ньютон підкреслив, що Росії не можна дозволити здобути перемогу над Україною та Заходом. Для цього необхідні надійні безпекові гарантії, потужні оборонні й наступальні спроможності, а також єдність і довгострокова відданість західних союзників, щоб стримування стало реальним і тривалим механізмом, а не декларацією.
Філіп Брідлав, зі свого боку, застеріг, що самі переговори не здатні змінити співвідношення сил.
“Найнебезпечніший сценарій – це якщо ми не зробимо того, що повинні зробити в Україні, і Росія захопить Україну, бо вони ще не закінчили. Ми маємо політику миру через силу і застосовуємо її в Ірані. Ми застосовували її у Венесуелі. Ми застосовуємо її щодо нафтових танкерів по всьому світу… Але коли йдеться про Путіна і Україну, ми маємо мир через слабкість”, – вказав він.
Він зазначив, що Путін намагається продемонструвати, ніби саме Росія визначає правила гри в Україні, а не Захід чи США. Тому, за його словами, цю динаміку потрібно змінити, адже зараз Москва відкрито сигналізує Вашингтону про небажання рахуватися з його позицією.
“Тож тепер, замість того, щоб казати їм, що робити, ми йдемо до хороших хлопців і кажемо: ви повинні поступитися більше, бо погані хлопці не граються добре в пісочниці. Це мир через слабкість, а не мир через силу”, – підсумував Брідлав.
Чи будуть США тиснути на Росію – думка експерта
Як писав Главред, керівник політико-правових програм Українського центру громадського розвитку Ігор Рейтерович висловив сумнів у тому, що Сполучені Штати найближчим часом змінять свій підхід до сценарію завершення війни в Україні.
Він зазначив, що позиція Вашингтона, ймовірно, залишиться такою ж, як її раніше окреслив Рубіо: США продовжують працювати над врегулюванням, докладають зусиль і розраховують на результат, однак переходити до жорсткого формату тиску на Росію наразі не готові.
За словами Рейтеровича, станом на зараз можна спостерігати тенденцію до перекладання відповідальності за подальші перспективи мирного врегулювання війни в Україні на європейські країни.
“Подібна логіка застосовувалася і в Афганістані, тобто поступова передача функцій місцевим силам при збереженні стратегічного контролю з боку США. У випадку з Європою це можна умовно назвати “європеїзацією”. Європейцям пропонують брати на себе більше відповідальності, більше витрат і більше операційних функцій. Але глобальний контроль, безумовно, залишиться за американцями”, – додав Рейтерович.
