Дивовижна людина, – колишній прес-секретар емоційно згадав, яким був патріарх Філарет 20 березня помер патріарх Філарет, людина, чиє ім’я багато років стояло поруч із боротьбою за незалежну українську церкву. Для України це втрата постаті, яка стала однією з основних у становленні Київського патріархату.
Життя Філарета почалося з великих втрат
Важливо! 20 березня помер Почесний Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. У ПЦУ повідомили, що він помер у віці 97 років від наслідків загострення хронічних хвороб, а прощання, відспівування та поховання мали оголосити окремо.
🔗 Джерело: https://bbcccnn.org/dyvovyzhna-lyudyna-kolyshniy-pres-sekretar-emotsiyno-zhadav-yakym-buv-patriarh-filaret/
© Сила Слова
Ковальов розповів, що за постаттю церковного лідера стояла дуже непроста людська історія. Філарет народився на Донбасі, в селі Благодатному, ще дитиною пережив Голодомор і втратив батька під час Другої світової війни. Саме ці ранні втрати сильно вплинули на нього і підштовхнули шукати для себе відповіді у вірі.
Патріарх Філарет насправді був дивовижною людиною. Уявіть собі, що сьогодні померла людина, яка безпосередньо пережила Голодомор,
– сказав Ковальов.
Він розповів, що ще юнаком Філарет пішки дістався з рідного села до районного центру, де вперше потрапив до православного храму. Там він познайомився зі священником, почав допомагати в церкві, а згодом вступив до Московської духовної семінарії та академії.
Це все відбувалося ще в сталінські часи. У 1950 році він прийняв чернечий сан і фактично понад 76 років був монахом і священнослужителем,
– розповів колишній прессекретар.
Після цього його церковний шлях розвивався дуже стрімко. У 1964 році Філарет став єпископом, а вже в 1966 році почав служіння на київському архієрейському престолі. Ковальов наголошує, що такий шлях і така тривалість служіння на цьому престолі є справді винятковими в історії української церкви.
Яким патріарх Філарет був у щоденному житті?
Ковальов згадує, що найбільше його вразив не статус патріарха, а те, як він жив щодня. У 2014 році Філарет покликав його працювати в пресслужбу після Революції Гідності, бо сам відчув, наскільки змінився світ і яку вагу тепер мають медіа. Уже тоді стало видно, що в основі його характеру були не зовнішня строгість чи дистанція, а дуже жорсткий порядок, якого він насамперед вимагав від себе.
Це була людина надзвичайно суворої дисципліни, насамперед до себе. Не до співробітників, а до себе самого,
– розповів Ковальов.
За його словами, день у резиденції починався з молитви, далі був сніданок, а потім Філарет приймав людей. До нього приходили і закордонні делегації, і президенти, і дипломати, і священники, і миряни, але для нього не було важливіших чи менш важливих.
Він ніколи нікого не поділяв, ні для кого не робив винятків, а приймав усіх і був доступний для всіх,
– сказав колишній прессекретар.
Філарет не хотів охорони, бо вважав, що жоден охоронець не врятує людину, якщо на те не буде Божої волі, а до глибокої старості сам стежив за здоров’ям, рухався і навіть бігав у саду біля резиденції. Ковальов згадує, що він не запізнювався на богослужіння та не пропускав їх навіть після виснажливих поїздок, бо все його життя було підпорядковане служінню.
У чому патріарх Філарет бачив свою місію?
Окреме місце в цій історії займає і той шлях, який Філарет пройшов у церкві. Він зробив велику церковну кар’єру ще в Російській православній церкві й навіть мав усі шанси стати московським патріархом. Але зрештою його життя було пов’язане з Київським патріархатом, який він розбудовував багато років і привів до Об’єднавчого собору 2018 року, ще за життя побачивши результат служіння, якому віддав десятиліття.
Це людина, яка насправді реалізувала місію свого життя. Він фактично мав можливість побачити наслідки того служіння, якому присвятив життя,
– сказав Ковальов.
За його словами, Філарет сам не раз повторював, що не належить собі. Усе його життя було підпорядковане служінню Богові й людям, і це відчувалося не лише в великих рішеннях, а й у щоденному ритмі. Він не запізнювався на богослужіння, не пропускав їх і не дозволяв собі послаблень навіть тоді, коли вже був у поважному віці та мав за плечима виснажливі поїздки.
Він мені казав, що не належить сам собі, що належить пастві. Усе його життя було підпорядковане служінню Богові й народові,
– розповів колишній прессекретар.
Як одну з найпромовистіших деталей Ковальов згадав поїздку до Житомира, коли Філаретові було вже 86 – 87 років. Після насиченого дня, коли здавалося, що сил уже не залишилося, він подивився на годинник і вирішив, що ще встигає на вечірнє богослужіння до Києва. Для Ковальова саме в таких епізодах найкраще видно ту дисципліну і внутрішню зібраність, із якою Філарет прожив своє життя.
Що відомо про патріарха Філарета?
- Філарет написав духовний заповіт, у ньому він просив, щоб його відспівували його архієреї у Володимирському кафедральному патріаршому соборі Києва, а також знову закликав до об’єднання українського православ’я в незалежну церкву з патріаршим устроєм.
- 9 березня в УПЦ Київського патріархату повідомили, що Філарета госпіталізували в Києві через погіршення стану здоров’я. Тоді у церкві закликали вірян молитися за його одужання.
- Згодом у ПЦУ уточнили, що патріарх перебуває у важкому стані, а загроза життю зберігається через загострення хронічних хвороб і поважний вік. Попри певне покращення після госпіталізації, лікарі продовжували стабілізовувати його стан.
