Друге успішне офіційне використання FP-5 “Фламінго” може вказувати на те, що ця українська крилата ракета отримала дуже важливе оновлення для прориву системи ППО та РЕБ РФ.
Про це йдеться у матеріалі Defense Express, інформує UAINFO.org.
Успішний удар у ніч на 12 лютого по арсеналу ГРАУ під Котлубанню був завданий крилатими ракетами FP-5 “Фламінго”. Про це офіційно повідомлено Генеральним штабом Збройних Сил України.
У дописі зазначено, що на арсеналі ГРАУ “зафіксовано потужні вибухи на території об’єкта з подальшою вторинною детонацією”. Також додамо, що місцева влада провела евакуацію прилеглого населеного пункту — селища Котлубань, що за кілометр від арсеналу.
Водночас ця атака стала другим офіційно оголошеним епізодом використання крилатих ракет FP-5 “Фламінго”. Вперше в офіційному зведенні назва цієї далекобійної зброї прозвучала лише тиждень тому у повідомленні про завдання у січні серії атак по російському полігону “Капустин Яр” різноманітними засобами з метою ураження інфраструктури, що використовується для підготовки до пуску балістичних ракет середньої дальності “Орешник”.
Друге офіційне оголошення про результативне використання FP-5 “Фламінго” не лише говорить про саму частоту атак, а й про те, що крилату ракету не просто “навчили” літати, а ще й ефективно проривати російську систему ППО та РЕБ. При цьому обидва об’єкти мали бути ними захищені доволі щільно.
Також увагу привертає те, що “Капустин Яр” та арсенал ГРАУ під Котлубанню знаходяться в одному регіоні, поряд з Волгоградом, на відстані 120 км один від одного. Тобто, попри попередній прорив української крилатої ракети, у РФ не змогли посилити свою систему ППО у регіоні.
А окрім цього, це може бути ознакою реалізації дуже важливого оновлення української крилатої ракети. Бо у Fire Point раніше анонсували додавання до FP-5 “Фламінго” системи, яка дозволить здійснювати політ на малих висотах. І хоча деталі не уточнювали, найбільш вірогідним варіантом є інтеграція системи TERCOM. Її суть полягає у зчитуванні за допомогою радіовисотоміра чи спеціалізованої РЛС рельєфу під ракетою та його порівнянні з еталонним “зліпком”.
І чим менша висота польоту крилатої ракети, тим краще вона прориває засоби протиповітряної оборони, бо скривається від наземних РЛС за горизонтом. При цьому головна задача TERCOM — забезпечити незалежну від супутників систему навігації. Тобто, значно підвищити стійкість крилатої ракети до засобів РЕБ.
