До цього випадку, сама наявність батьків сприймалося мною, як щось належне, постійне, і, як це не смішно звучить – вічне. Вони не вимагають до себе особливої ​​уваги, скоріше навпаки, соромляться показати, що їм це увага потрібна

Одягаю дітей в садок… Молодший вередує і відмовляється йти ..

– Добре! – сміюся я. – Із задоволенням побуду в садку за тебе. Хоч висплюся за останній час …

– Тебе не пустять, – зітхає малюк -ти не маленька…

Старша аж підстрибує.

– Ти що? Мама маленька, у неї ще батьки живі…

Я навіть забула, яким боком колготи одягаються! Вустами дитини …

Як то мій батько потрапив в інтинсивку…

Дивлячись на нього, що лежав переді мною на ліжку, весь в трубках, місцями навіть невпізнанний, я думала про те, що поки він живий – я ще дитина,. Його маленька доня… І в свої роки, маючи дітей і сім’ю, я більше всього на світі боялася втратити його – я не була готова стати остаточно дорослою…

Поруч була мама, вона тримала змінюючи за руку і поїла компотом… А потім я спала на її колінах… А потім мама плакала на плечі своєї мами – моєї бабусі. А бабусі ж – 94)

Татко викарабкався – насилу. Але він вижив… Я знову отримую від нього то наганяї, то поцілунки. Як і раніше, він вчить мене життю – а я, як і в дитинстві, трохи його побоююсь…

До цього випадку, сама наявність батьків сприймалося мною, як щось належне, постійне, і, як це не смішно звучить – вічне. Вони не вимагають до себе особливої ​​уваги, скоріше навпаки, соромляться показати, що їм це увага потрібна.

Батьки – це така цінність, яку оцінити часом неможливо. Вони люблять нас завжди, все наше життя ми для них – діти… Вони можуть сердиться на нас, виховувати, не розуміти, але – любити! Сперечатися з нами: “Та що ти можеш знати? Ти ще й життя не бачила – дитя мале!” Хоча це дитя вже за онуками збирається…
До чого я все це написала? Чесно сказати, сама до кінця не розумію…

Любіть своїх батьків. Бережіть їх! Поки вони живі – ви будете залишатися дітьми на цій Землі. Нехай тільки для них. Але це багато значить…

Фото: yanalya. ru.freepik.com

Автор: Олена Фaміка.

Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

До цього випадку, сама наявність батьків сприймалося мною, як щось належне, постійне, і, як це не смішно звучить – вічне. Вони не вимагають до себе особливої ​​уваги, скоріше навпаки, соромляться показати, що їм це увага потрібна