– Дівчино, я 4 дні не їв. Купіть мені, будь ласка, картоплі і макаронів, – сказав добре одягнений чоловік

Дівчина спочатку відкрила рот. Від подиву. За її словами, виглядав чоловік пристойно. Тверезий. Симпатичний. .. Я прямо і не знала, що сказати. А він почав пояснювати, що заплатив за орендовану квартиру, що поки без роботи. І сказав, що віддасть гроші. Як тільки вони у нього будуть.

Я купила, звичайно. І не тільки картоплю і макарони. Ще курку взяла. І дві упаковки вівсяного печива. І хліба. І молока. Віддала йому. Він дуже дякував. Прямо ось зі сльозами на очах, – розповів.

Дівчина ця – моя подруга Люська. Власне, з нею і стався вищезгаданий випадок. Розповіла вона про це в бесіді. Куди приєдналися і інші подружки. Всі вони дружно взялися писати, що Люську розвели.

– Ти лохушка!

– Гроші нікуди дівати? Мені б віддала!

Как сейчас живет Ксения Бубенко, весившая 23 килограмма в 19 лет00:00/01:16

– Ну ше добре, людям похилого віку допомогти. Або дітям. Але мужику б не дала ні копійки! Нехай сам заробляє, а не жебракує!

– А ти своєму чоловіку сказала? Я б на його місці тобі грошей ні копійки не дала! Щоб не розбазарювати!

– Може, це зараз новий спосіб знайомства?

– Він, таких як ти, зупинить людей 10, так непогано проживе! – всі висловлювання були приблизно в такому дусі.

Бідолаха Люська зовсім знітилася.

Почала виправдовуватися. Мовляв, раптом правда? Будь-яке ж в житті буває. Допомога може будь-кому знадобиться. І вони з Толіком теж по-різному жили. Це потім спадок від двох бабусь у вигляді великих квартир дісталося. І робота у Толіка пристойна. А колись і суп з курячого обрізу варили. І багато ще чого було.

– Відчепіться, дівки! Я ж добрий учинок зробила, а ви он як! Що тепер, повз проходити і всіх підозрювати в меркантильності? – написала Люська і відключилася.

Стьоб в коментарях тривав. Тоді Люська мені подзвонила. Ми довго розмовляли. Вона, бідолаха, правда, мало не плакала. Їй просто стало шкода людини. Погодьтеся, в житті всяке буває. Ну, допомогла.

Дітей у них з Толіком поки немає. Сума, яку вона викроїла на допомогу іншій людині, пролом в бюджеті не проїла.

І взагалі. Навіщо чужі гроші рахувати?

– Ти як думаєш? Тільки чесно? Обдурили мене, так? – журилася Люська.

– Чому відразу обдурили? Раптом правда? Всяке буває. Якщо для знайомства, то дивний спосіб. Якщо на гроші тебе розвести, так попросив би що дорожче, а не макарони. Ти ж інше від себе додала! Не переживай. Ти молодець. Все добре! – заспокоювала подругу я.

Люська повздихала і відключилася.

Сталося це два тижні тому.

А 5 травня о 6.00 пролунав дзвінок. Якщо врахувати, що біля комп’ютера я просиділа до третьої ночі, то відповіла насилу. І почувши булькаючі звуки, навіть не розібрала спочатку, хто дзвонить. А це Люська. Радісна така. Радість просто пре!

– Мужик прийшов! До мене, уявляєш? – мовить подруга.

Спросоння я ніяк нічого зрозуміти не могла. Який мужик? Навіщо прийшов? У неї ж Толік будинку. І тільки потім дійшло: той самий, якому Люська по доброті душевній допомогла.

– Він мені троянди приніс. І борг повернув. Ну, ті гроші, що я на нього витратила, коли купувала картоплю, макарони, куру, печеньки та молоко з хлібом. Я ж йому телефон свій залишила. Він мені подзвонив, адреса запитав. І підійшов потім.

Сказав, що друг дитинства допоміг влаштуватися там кудись. І навіть за зміни вже заплатив. Ось, він мені і приніс. Зараз напишу в бесіді дівчатам. А то дивись, нотації мені читали. Я прямо перевелася вся через них. Нічого, все не дарма! Чуєш, подруга? – говорила Люська.

Звичайно, не дарма. На думку спала фраза:

– Найголовніше призначення – якщо ти здатний стати доброю зміною в чиїйсь долі. І протягнути руку допомоги тому, хто зараз цього потребує. Тому що обставини – вони різні. І складності бувають не тільки у літніх або немічних. Але і начебто і у цілком успішних на вигляд людей.

За матеріалами

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

– Дівчино, я 4 дні не їв. Купіть мені, будь ласка, картоплі і макаронів, – сказав добре одягнений чоловік