Анатолій Амелін – директор Українського Інституту Майбутнього, серед іншого цікавий тим, що типово супроводжує свої дописи дуже докладними коментарями.
Історія, звичайно, не знає умовного способу. Але для аналізу подій верхнього порядку іноді потрібно озиратися назад та вивчати причинно-наслідкові зв’язки.
Вирішив зібрати фактаж та з холодною головою подумати.
Березень 2022: Блокування постачання МіГ-29
– Польща запропонувала передати свої винищувачі МіГ-29 Україні через авіабазу Рамштайн. США заблокували план, заявивши про «серйозні занепокоєння для альянсу».
– Гарнізон «Азовсталі» тримався без можливості знищити російську логістику.
– російські склади боєприпасів залишалися поза зоною ураження. Після отримання HIMARS Україна за тижні знищила десятки складів – ситуація кардинально змінилася.
Ліворуч напис: “Хорошим людям потрібні РСЗВ. Якомога швидше”. І нам таких комплексів УЖЕ ДАВНО треба, як мінімум, 100
Літо–грудень 2022:
– Затримка Patriot
– Україна запитувала Patriot з літа 2022.
– США погодилися лише в грудні – ПІСЛЯ масованих ударів по енергоінфраструктурі у жовтні-листопаді.
– Заступник командира мобільних груп ППО: «Призведе до руйнування інфраструктури і великих жертв серед цивільних» (!)
– На тлі дефіциту росія здійснила найбільшу повітряну атаку з початку війни (60 ракет + 477 дронів)
Це не повний перелік «підстав» України «партнерами».
Український військовий — фото ілюстративне
А тепер спробуйте уявити якім був би перебіг подій, якщо б Україна отримала все і вчасно.
А потім поміркуємо кому був вигідний саме той перебіг подій якій відбуваєтся.
Тож. На основі оцінок ISW, RUSI, Hudson Institute та заяв українських командирів можна змоделювати альтернативний сценарій:
Якби у березні 2022 Україна отримала МіГ-29:
– Більші втрати російської авіації під час хаотичного відступу з півночі + Ефективніше прикриття контрнаступу на Херсонщині
Якби у квітні 2022 надійшли HIMARS:
– Знищення російської логістики на півдні ще до кульмінації наступу
– Потенційне збереження гарнізону Маріуполя або його евакуація
– Утримання Сєвєродонецька та Лисичанська
Якби у серпні 2022 прибули Patriot:
– Збереження енергетичної інфраструктури восени 2022
– Економія мільярдів на відновлення
– Менша гуманітарна криза взимку 2022–2023
Якби у вересні 2022 надійшли танки та ATACMS:
– Контрнаступ взимку 2022–2023 до будівництва «лінії Суровікіна»
– Потенційний прорив до Мелітополя та розрізання сухопутного коридору до Криму (!)
– Знищення Кримського мосту та критичне ослаблення російської логістики (!!!)
Якби у 2023 році були F-16 та дозвіл на удари по РФ:
– Авіаприкриття контрнаступу 2023
– Знищення російської тактичної авіації на аеродромах
– Неможливість масового застосування КАБів
– Потенційний прорив до Токмака та вихід на артилерійську дальність до російських ліній постачання
Якби не було блокування пакету $60 млрд:
– Утримання Авдіївки
– Збереження тисяч життів українських військових
– Недопущення російського просування, яке до кінця 2024 сягнуло ~20 км² на добу
Де була б лінія фронту сьогодні?
За консервативними оцінками, при своєчасній та повній допомозі:
На півдні:
Україна контролювала б Мелітополь та вийшла б до Азовського моря (!)
Сухопутний коридор до Криму був би перерізаний (!)
Кримський міст – зруйнований або непридатний для військової логістики (!!!)
На сході:
Авдіївка, Бахмут – під контролем України (!)
Російське просування 2024 року не відбулося б
Лінія фронту проходила б значно східніше – орієнтовно на рубежах осені 2022
На півночі:
Харківський наступ рф у травні 2024 був би неможливий
Харків не зазнав би масованих ударів КАБами
Загальний баланс:
росія втратила б у 2–3 рази більше техніки та особового складу
Війна могла б завершитися переговорами на значно вигідніших для України умовах ще у 2023–2024 роках
Затримана допомога призвела до посилення позицій росії, втрати людей і територій.
“Війна йде паршиво: Україна та її союзники мають змінити курс. Час для реалістичних цілей та членства в НАТО”, – це заголовок статті в The Economist
Війна – це змагання у часі!
Кожен місяць зволікання з поставками критично важливого озброєння – це:
Втрачені території
Людські життя
Стратегічні можливості
А тепер включаємо критичне мислення та даємо відповідь на запитання: хто вигодонабувач і кому затримка та обмеження поставок було вигідно?
– Звичайно росії та тільки росії
Не хочу грати у теорії змови, але виникає відчуття штучності процесів навколо війни в Україні.
Коли Україна починає перемагати та просуватися – нас стримують.
Нас і весь світ намагаються переконати, що в України «немає карт» у той час, як
Україна замість 2-3 днів вже 4-й рік дає відсіч 2-й армії світу,
Своїми ракетами топить крейсер Москву, підводні човни,
Зупиняє 40% нафтовидобутку росії і показує, що єдиний у кого є
Своїми діпстрайками руйнує російський ОПК
Не хочу нагнітати, але це тільки в мене виникає відчуття, що США в особі окремих політиків системно підігрують росії?
Зокрема, запроваджуючи м’які чи несвоєчасні санкції, обговорюючи з ними поділ України та спільне управління замороженими резервами росії.
Продовжуємо спостерігати, але те, що раніше виглядало банальним бюрократичним прорахунком і затримкою стає вже схожим на сплановану гру. Гру проти нас.
