Напередодні саміту на Алясці аналітики застерігають Трампа від наївного підходу до переговорів.
Напередодні саміту на Алясці, який повинен відбутися між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним, видання The Washington Post опублікувало редакційний аналіз, у якому висловлює перестороги щодо можливого мирного плану. Видання стверджує, що хоча перемир’я, яке включатиме територіальні поступки, не обов’язково стане катастрофою, до Путіна потрібно ставитися з максимальною обережністю, адже він — «звір з іклами та пазурами».
🔗 Джерело: https://bbcccnn.org/chy-mozhe-tramp-domovytys-pro-myr-ne-zradyvshy-ukrainu-wp-pro-samit-na-alyastsi/
© Сила Слова
Ризик прямих переговорів
Зазначається, що традиційна дипломатія працює за принципом «знизу-вгору», коли деталі узгоджуються на рівні посланців, а саміт лідерів стає кульмінацією цих зусиль. Однак, Трамп вірить, що лише він може досягти вирішальних проривів у особистих зустрічах з опонентами.
У статті зауважується, що сам факт обговорення територіальних поступок не є чимось надзвичайним, оскільки, за даними опитувань, все більше українців готові до переговорів. Проте, видання застерігає, що Трампу не варто ігнорувати президента України Володимира Зеленського. Щоб будь-яка угода була дієвою та довготривалою, українська сторона має бути повністю залученою у переговорний процес.
Путін вимагає, щоб Україна в односторонньому порядку відійшла з територій Донецької області, які вона все ще утримує, в обмін на припинення вогню. Видання вважає, що Трамп міг би спокійно протиставити цьому пропозицію європейських союзників: Росія спочатку погоджується на припинення вогню, а вже потім сторони обговорюють обмін територіями. Наприклад, Україна могла б віддати залишки Донецької області в обмін на території у Запорізькій та Херсонській областях, які наразі окуповані.
Україна як «держава-їжак»
Автори матеріалу впевнені, що членство України в НАТО залишається поза межами обговорення, щонайменше, доки Трамп та віцепрезидент Джей Ді Венс залишатимуться в Білому домі.
Тому, на думку видання, найкращим варіантом буде створення з України постійної «держави-гарнізону» на східному фланзі Європи. Як метафоричний їжак, Україна має бути «озброєна до зубів» західною зброєю та здатною стримувати будь-яку майбутню російську агресію. Експерти наголошують, що питання полягає не в тому, «чи» Росія знову загрожуватиме, а в тому, «коли» це станеться.
Французький генерал Тьєррі Буркард вважає, що лише за п’ять років після припинення вогню в Україні «Росія знову матиме засоби, щоб становити військову загрозу для західних, і європейських країн зокрема».
На завершення автори підкреслюють, що надія Трампа на «мир» від Путіна має бути лише конструктивним тоном перед переговорами, а не відображенням твердих переконань. Вони нагадують, що Путін неодноразово демонстрував себе як «непослідовний та безжальний вбивця». Тому будь-який значущий мир з Росією може бути досягнутий лише з позиції довгострокової сили.
