Багато хто все ще пам’ятає, що в СРСР четвер був так званим “рибним” днем. Чому саме риба і чому саме цей день тижня?
Щоб зрозуміти це, потрібно поринути в надра історії. Після громадянської війни та колективізації з м’ясом у Радянському Союзі були проблеми. Але робітникам потрібно було давати корисні білки. В той час бурхливими темпами у країні почала розвиватися рибна промисловість. І влада вирішила привчати громадян до корисної та смачної риби. Ба більше, тоді в багатьох регіонах країни у населення виник дефіцит йоду. Тому, так би мовити, можна було вбити двох зайців.
Тому 1932 року з’явився “рибний день”. Громадянам активно пропагували нове меню, а від кінця 30-х років минулого століття на прилавках почали з’являтися й консерви – кілька в томаті, сайра, шпроти тощо. Покуштувавши в їдальні рибу, люди активніше її купували, щоб приготувати вдома.
“Рибний день” у ті часи могли призначити на будь-який день. Тут обирав начальник їдальні. Але після війни про нього забули, тому що було не до цього.
В 70-ті роки в СРСР знову почали виловлювати океанічну рибу. І тоді згадали про так званий “рибний день”. Цього разу до ініціативи вирішили поставитися серйозніше. 26 жовтня 1976 року вийшла постанова ЦК КПРС про запровадження в СРСР “морського” дня. Однак потрібно було лише обрати для цього певний день.
“Зверху” подумали, що давати робітникам рибу в понеділок недоцільно, тому що вони щойно вийшли на роботу після вихідних і їм потрібно більше сил. На вівторок і середу зазвичай припадає найбільше роботи, тому вирішили, що їжа теж має бути ситною і білковою. У п’ятницю вже немає особливого сенсу подавати рибу, бо всі готуються до вихідних і працьовитість падає. А ще важливо було уникнути асоціацій з релігією. Адже в православній церкві віряни повинні їсти рибу (пісні страви) саме в середу і п’ятницю. Тому четвер було визнано найоптимальнішим днем.
