Чому ж хрущовки будували саме так?
Перша асоціація, яка спадає на думку при слові «хрущовка» — тісне, незручне та несучасне житло з обшарпаними фасадами.
Але за часів їхнього будівництва квартира в такому будинку була чи не найзаповітнішою мрією мешканців радянських міст.
У таких квартирах тонкі стіни, маленькі кімнати і чути все, що відбувається у сусідів. Щоб помітити конструктивні дива хрущовок, не обов’язково навіть входити туди. Зовні видно, що на перших поверхах цих будинків відсутні балкони.
Навіщо в СРСР будували хрущовки?
Проблема нестачі житла у радянських містах виникла ще у 30-ті роки. За часів індустріалізації основні сили будівельників були спрямовані на промислове будівництво, житла будували мало, тоді як мільйони людей переїжджали з сіл до міст.
Забудова за таким темпом зростання населення не встигала, і людям доводилося жити у землянках, підвалах та комуналках. У сорокові роки проблему ускладнила війна, коли сотні тисяч людей по всій країні залишилися без даху над головою.
Дешево та сердито
Вирішення житлового питання в СРСР знайшли за Микити Хрущова наприкінці 50-х років. Саме тоді радянська влада ухвалила рішення про масову забудову.
Щоб здешевити будівництво житла проекти будинків зробили типовими. Будинки спроектували спочатку чотири-, а потім п’ятиповерховими, максимально зменшивши товщину стін, площу кімнат та об’єднавши ванну з туалетом.
Планування «хрущовки»
Але для радянських людей будь-яке індивідуальне помешкання було мрією. Адже до цього вони жили в бараках та комуналках, які повністю позбавляли їхнього особистого простору. І будівництво хрущовок дозволило цю мрію втілити.
Що не так із балконами?
У хрущовських будинках балконів завжди менше, ніж квартир. Особливо ними обділені перші поверхи. Причин таких конструктивних особливостей було кілька.
Злодіїв боятися..
Перше пояснення, чому у хрущовок на перших поверхах не буває балконів — побоювання злодіїв. Квартири знаходяться дуже низько. Облаштовані в них балкони лежали мало не на землі, і житло стало б доступною мішенню для кватирок.
Не належить
У радянські роки балкон позиціонувався як місце, де радянська людина може подихати свіжим повітрям, не бігаючи сходами туди-назад. Але жителям перших поверхів було не так складно вийти надвір, як їхнім сусідам згори.
Випрану білизну тоді було прийнято вивішувати зовні. Значить, у балконах мешканців перших поверхів не було великої потреби.
А відмова від непотрібних елементів дозволяла заощадити на бетоні та ще сильніше здешевити житло.
Пожежна тривога
Радянські проектувальники вважали, що евакуювати їх квартири на першому поверсі зручніше через вікно, а не через балкон. Вважалося, що зайвий елемент стане на заваді мешканцям при порятунку їхніх життів. Однак у охочих все-таки була можливість облаштувати свою квартиру прибудовою, що не вистачає.
Балкон в обмін на санвузол
Забудову хрущовками часто проводили заводи та підприємства для своїх працівників. Але бюджету їм часто не вистачало. Тому від деяких елементів будов іноді відмовлялися заради економії. З проекту могли прибрати балкони з торців будівлі, на других поверхах, на одному з стояків.
Іноді в обмін на відсутність балкона у квартирі будували окремий санвузол замість спільного.
Іноді рішення про будівництво квартир без балкона ухвалювали разом із майбутніми мешканцями, адже такі квартири коштували дешевше.
