Більшість дачників вже чули про використання іржавих цвяхів у саду, проте не всі знають, навіщо це робити. Дізнайтеся, яку насправді користь несе цей лайфхак.
Інколи “бувалі” дачники роблять дивні на перший погляд речі. Хтось замість гною вносить на грядки вівсяну крупу чи гречку, хтось розвішує на деревах пляшки, а хтось зариває у саду іржаві цвяхи. Але всі ці дії – не забава і не дурня, а чітко спланована стратегія. Сьогодні детальніше розглянемо саме останній випадок – використання цвяхів у фруктовому саду.
Чому саме іржаві цвяхи користуються популярністю серед дачників? Усе просто: іржа – це окислене залізо, а саме воно потрібне багатьом культурам для нормального росту. Коли в ґрунті бракує заліза, листя починає жовтіти, рослина слабшає, плодів завʼязується мало. Особливо страждають від дефіциту заліза яблуні, груші. От і придумали селяни простий спосіб: закопати під корінь кілька старих цвяхів. Вони поступово віддають залізо, і рослина отримує підживлення природним шляхом.
Садівники розповіли, навіщо заривати іржаві цвяхи в саду
Чисті цвяхи працюють гірше – їм треба спочатку окислитися, а це займає час. Деякі садівники навіть спеціально вимочують їх у воді або оцті перед закопуванням, щоб процес пішов швидше. Закопувати треба на глибину десь 20 см, в радіусі кореневої системи. На одне дерево вистачає 5-7 цвяхів, для квітів – 2-3.
Результат помітний вже через місяць-два. Листя набирає насиченого зеленого кольору, рослина виглядає здоровішою, плодоношення покращується. Яблука стають соковитішими, троянди цвітуть пишніше. І ніякої хімії, все натурально.
Міські дачники часто дивуються, коли чують про цей метод. Але ж він перевірений десятиліттями, ще наші діди й прадіди так робили. Зараз можна купити спеціальні хелати заліза в магазині, але навіщо переплачувати, коли є купа старих цвяхів у господарстві? Закопав і забув – а рослина сама бере, скільки їй треба. Спробуйте, ви точно помітите результат!
