Експерт розповів про цинічну тактику «м’ясних штурмів», яка дозволяє росіянам знаходити прогалини в обороні.
Росіяни продовжують повільно просуватися на лінії фронту, незважаючи на колосальні втрати в живій силі. Успіх ворога базується на поєднанні тактики «м’ясних штурмів» із масованим використанням засобів ураження — артилерії та авіації.
Про це в ефірі Radio NV розповів військовий експерт, засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний.
За словами експерта, аналізуючи ситуацію на фронті, часто звертають увагу лише на втрати особового складу противника, забуваючи про інтенсивність вогню. Російська армія застосовує тактику «вогневого валу», буквально стираючи українські позиції з лиця землі.
«Наш фронт — це велика кількість спостережних пунктів, укріплень, траншей тощо. Всі фіксуються на втратах ворога. Але забувають дивитися на таку важливу річ, як кількість артилерійських обстрілів і кількість авіаційних ударів. Ворог зазвичай за добу робить приблизно 4-5 тисяч артилерійських обстрілів», — зазначив Нарожний.
Він додав, що окремою графою Генеральний штаб ЗСУ фіксує ще й численні обстріли з реактивних систем залпового вогню.
Як ворог створює прогалини в обороні
Нарожний пояснив структуру української оборони на «нулі». Зазвичай на одному спостережному пункті (СП) перебувають від одного до трьох бійців. Їхнє головне завдання — вчасно виявити противника та або самостійно відбити атаку, або викликати підкріплення. Однак масовані удари росіян роблять ці пункти вразливими.
«Якщо цей СП буде знищений, скажімо, авіаційним ударом, це значить, що в нас з’явилася прогалина в нашому фронті, тобто дірка, яку може використовувати ворог», — пояснив експерт.
Справжня мета «м’ясних штурмів»
Військовий експерт також розкрив цинічну логіку російських піхотних атак, які часто називають «м’ясними штурмами». Окупанти відправляють групи солдатів вперед не лише для захоплення позицій, а насамперед як приманку.
«Задача — щоб наші піхотинці почали вести вогонь, щоб вони показали, де вони тримають оборону», — наголосив Нарожний.
Алгоритм дій ворога виглядає наступним чином:
- Росіяни посилають піхоту в атаку.
- Українські захисники відкривають вогонь, демаскуючи свої вогневі точки та укріплення.
- По виявлених координатах окупанти завдають масованих ударів артилерією чи авіацією, знищуючи укріплення.
- У зруйновані позиції та утворені прогалини заходить нова хвиля російської піхоти.
Саме така комбінація розвідки боєм ціною життя власних солдатів та переваги в артилерії дозволяє армії РФ просуватися вперед.
Нагадаємо, за даними проєкту DeepState, у січні 2026 року РФ окупувала 245 кв. км території України. Це майже вдвічі менше, ніж у листопаді та грудні. Найбільша активність ворога зберігалася на Покровському напрямку — на нього припало 33% усіх штурмів. Саме там противник зосереджує основні зусилля.
