Чоловік на все це дивиться крізь пальці, тему ми не піднімаємо, але, я думаю, якщо зважуся, він не буде проти. Тільки мій розум зрадницьки шепоче: «Третя дитина в 47 років. Ти куди сунешся!?». І я розумію, що він має рацію. Я дитину поведу в школу в 54 роки?

Україна

Мені 47 років, у мене міцний шлюб, двоє дорослих дітей (23 і 25 років), своя зароблена і виплачена простора квартира, хороша робота. Діти живуть окремо: син орендує житло, а донька живе з парубком

Пояснюю, щоб ви розуміли мій рівень добробуту і можливостей. Червону ікру ложками не їмо, звичайно, але, в цілому, на життя не скаржимося. На тлі всього цього мене тут як обухом по голові – хочу знову зануритися у світ материнства. Терміново.

Не уявляєте, спати не можу. Мені цей дитячий запах всюди чується. Очі закриваю, дитинкою пахне. Якщо приїжджаю в торговий центр, відразу йду до дитячих магазинів, стою біля ліжечка і сльози на очах. Просто до тремтіння хочеться знову поринути в цю атмосферу! Зараз стільки всього красивого, раніше такого не було і мені так хочеться.

Чоловік на все це дивиться крізь пальці, тему ми не піднімаємо, але, я думаю, якщо зважуся, він не буде проти. Тільки мій розум зрадницьки шепоче: «Третя дитина в 47 років. Ти куди сунешся!?». І я розумію, що він має рацію. Я дитину поведу в школу в 54 роки? Це ж неправильно!

Але, з іншого боку, якщо доглядати за собою, ніхто й не здогадається. Підтримайте мене або відговоріть, розкажіть про свій досвід пізнього материнства. Мені потрібно терміново визначатися, я ж розумію, що мої можливості не гумові, якщо і зважуватися, то тільки зараз.

Фото ілюстративне.


Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN