Боргова криза в енергетиці сьогодні стала головним викликом для стабільності української комунальної сфери, ставлячи під сумнів надійність постачання світла та тепла в оселі мільйонів українців. Станом на 14 травня 2026 року ситуація з фінансовими зобов’язаннями на ринках електроенергії та газу досягла свого апогею, перетворюючись на справжню «міну сповільненої дії» для всієї національної енергосистеми.
📌 Коротко про головне:
- Борги теплокомуненерго перед Нафтогазом зросли до 150 мільярдів гривень.
- Заборгованість Укренерго перед учасниками балансуючого ринку досягла рекордних 30,9 млрд грн.
- Експерти пропонують переглянути список захищених споживачів для стабілізації ринку.
Чому боргова криза в енергетиці стала системною загрозою?
Проблема, яку роками намагалися ігнорувати, сьогодні вимагає негайних рішень. Експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев пояснює: корінь зла криється у механізмі ПСО (покладання спеціальних обов’язків). Держава зобов’язує постачальників продавати ресурси за цінами, нижчими за ринкові, тоді як тарифи для населення залишаються «замороженими» через мораторій. У результаті, підприємства опинилися в ситуації, коли собівартість послуг значно перевищує доходи.
Читайте також: Графіки відключень світла готують сюрприз: чи чекати на блекаут 15 травня?
Паралельно з цим, «Укренерго» не може розрахуватися з учасниками балансуючого ринку. Вільних грошей у системі просто немає, а теплокомуненерго не мають змоги самостійно коригувати тарифи, оскільки це прерогатива місцевої влади.
Усі зусилля Укренерго, щоб якимось чином розрахуватися з боргами, які в нього є перед учасниками ринку, впираються в те, що вільних грошей в оператора систем передачі немає. Так само й теплокомуненерго немає звідки взяти вільні гроші, – зазначає Геннадій Рябцев.
Рекордні цифри та приховані ризики
Масштаби проблеми вражають: борги теплокомуненерго перед «Нафтогазом» за час війни зросли з 60 до 150 мільярдів гривень. За даними ExPro, заборгованість «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку сягнула рекордних 30,9 млрд грн. Це не просто цифри на папері — це відсутність коштів на ремонт пошкоджених обстрілами мереж та закупівлю обладнання.
Читайте також: Смертельний удар по Києву: відомий спортсмен не встиг вибігти з квартири під час нічного пекла
Чи є вихід із боргової пастки?
На думку експертів, боргова криза в енергетиці потребує радикальних кроків. По-перше, необхідно переглянути список «захищених споживачів», адже багато підприємств у цьому переліку не мають жодного відношення до критичної інфраструктури. По-друге, експерти наполягають на зміні ціноутворення на газ, відмовившись від спекулятивної прив’язки до європейських хабів на користь внутрішніх індикаторів.
Без цих змін інвестиції в енергетику залишатимуться міфом. Хто захоче будувати нові когенераційні установки, якщо вони заздалегідь приречені на збитковість через неможливість покрити витрати на газ за ринковими цінами?
Що планує влада?
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що уряд шукає шляхи виходу, розглядаючи варіанти залучення допомоги ЄС, дивідендів держкомпаній та бюджетних коштів. Однак час грає проти нас: кожен день зволікань лише збільшує фінансовий тиск на енергетичну систему, яка й без того працює на межі своїх можливостей.
