«Бачення тюркського світу до 2040 року»: Що Туреччина може планувати зробити з Росією

Різне

Наприкінці минулого тижня, наступного дня після ухвалення на саміті у Стамбулі декларації «Бачення тюркського світу до 2040 року», у Туреччині з’явилася «Карта турецького світу», інформують Патріоти України.

З нею сфотографувався не президент Ердоган, а лідер Партії націоналістичного руху Туреччини (більше відомого як «Сірі вовки») Девлет Бахчелі. Величезний тюркський світ там простягається від Північного Льодовитого океану до Болгарії, включаючи третину Росії — від Дагестану та Оренбурзької області до Алтаю та Якутії — майже двадцять суб’єктів федерації.

Так, «Сірі вовки» — праворадикальна націоналістична партія, яка не має великої підтримки в Туреччині, але, можливо, те, що у них на язиці те, що у Ердогана на думці? Адже минулого тижня в Стамбулі Тюркська рада була перейменована на Організацію тюркських держав — ось він, кістяк майбутнього великого Турана, величезної євразійської імперії, яка може стати реальністю, лише розваливши Росію! Москва тут товаришує з Ердоганом, С-400 йому продає і трубопроводи будує — а треба дати відсіч загрозі інтересів і цілісності Росії.

Така реакція — не рідкість у Росії. І навіть не на згадану карту, а на сам саміт Організації тюркських держав. Туреччина стала серйозно займатися тюркським світом відразу після розпаду Союзу: вже 1992-го було скликано перший саміт тюркомовних держав — Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Киргизія і Туркменістан. Усі, крім останнього, зараз входять до ОТГ — туркмени присутні в ньому як спостерігач (як і угорці).
Виступаючи на стамбульському саміті, Ердоган пояснив перейменування тим, що це дасть змогу активніше зміцнювати організацію, для цього було прийнято і «Бачення тюркського світу — 2040», в якому позначені і її цілі. Від усунення торгових бар’єрів до гармонізації культурної, молодіжної та освітньої політики, від створення нових трансконтинентальних коридорів з Китаю до Європи та загального інформаційного простору до підвищення політичної солідарності та взаємної підтримки у життєво важливих питаннях, що становлять національний інтерес, а також у регіональних та глобальних проблемах. І найголовніше – просування загальної тюркської ідентичності.
Щоправда, у «Баченні» йдеться про загальну ідентичність як про «джерело культурного багатства» — ну а якщо все закінчиться єдиною армією? Випереджаючи побоювання, Ердоган говорив про те, що «Організація тюркських держав не повинна нікого турбувати. Навпаки, потрібно прагнути стати частиною цієї структури, яка базується на історичній спільності. Ця організація є платформою розвитку міждержавних зв’язків».
Кого запрошує турецький президент? Можливо, Україну, яка давно вже хоче стати спостерігачем в організації? Чи таки Росію, батьківщину безлічі тюркських народів? Росія — не тюркська держава, але тюрки століттями є найважливішою складовою цієї держави. Починаючи з татар та закінчуючи якутами. Десятки тюркських народів живуть у Росії на своїх історичних землях, ще мільйони націй (від азербайджанців до киргизів) є громадянами Росії, а інші мільйони приїжджають на заробітки.

Як і російський світ, тюркський відноситься до ключових світових цивілізацій — і зрозуміло бажання турків, у яких ще сто років тому був Османський халіфат (тобто вони були правителями великої арабської частини мусульман), зміцнювати свій вплив у світі через опору на родинні народи. Тим більше, що розпад СРСР надав Туреччині унікальний шанс: народи, які століттями перебували у складі Російської імперії, випадково виявилися власниками незалежних держав.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Відео дня:
Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN
BBCcCNN Підпишіться на оновлення наших новин. Дякуємо!
Dismiss
Allow Notifications