За часів СРСР побут громадян був сповнений дивних ритуалів, зумовлених тотальним дефіцитом та низькою якістю товарів, що виробляла так звана “супердержава”. Звички радянських людей, вироблені у ті часи, сьогодні виглядають щонайменше дико та незручно, хоча і можуть бути доволі ефективними, передають Патріоти України.
Наприклад, жителі Союзу масово клали газети в холодильник. Зараз складно зрозуміти, навіщо так робили, тим не менше, у цього лайфхаку був цілком практичний, хоча й прикрий сенс. OBOZ.UA розповідає про нього детальніше.
Щоб зрозуміти, навіщо потрібна була ця химерна дія, варто згадати, наскільки примітивними були радянські холодильники. Побутова техніка, яку виробляли на радянських заводах, виконувала свої функції аби як – не тримала температуру та потрібну вологість. Тому продукти всередині то пересихали, то перемокали, лід намерзав на хладоелементах величезними брилами, а мікроклімат постійно “гуляв”. В таких умовах і без того дефіцитні продукти псувалися миттєво.
Головна біда була у вологості. Через її надлишок їжа вкривалася пліснявою та гнила. Якщо ж вологи бракувало, хліб ставав кам’яним, овочі в’яли, а зелень перетворювалася на гербарій.
І от для регулювання вологості і потрібні були газети. Папір вбирав зайву вологу, а коли повітря ставало занадто сухим – віддавав її назад. Але господиням доводилось часто міняти брудний та мокрий папір, щоб уже і сама газета не почала пліснявіти.
Окрім того газети використовували, щоб загортати продукти. У неї замотували хліб, щоби врятувати його від плісняви, ковбасу та сир – аби вони не засихали до стану підошви; картоплю, моркву та цибулю – щоби вберегти від гниття.
Окрім цього, папір вирішував й інші проблеми бідного побуту. Газети трохи “утеплювали” продукти, захищали їх від льоду в морозилці та спрощували прибирання. Газетними аркушами застеляли полиці, щоб не відмивати з них бруд від зіпсованих продуктів, а він з’являвся доволі часто. В такому разі газету просто викидали і заміняли новою.
Чому саме газети стали матеріалом, який використовували у холодильниках? Відповідь проста й сумна: в СРСР майже не було нормального пакування. Поліетиленові пакети були розкішшю, яку прали після кожного використання і заклеювали до останнього, а газети були в кожному домі й коштували копійки. Щоправда, люди намагалися, щоб їжа не торкалася друкарського тексту, бо свинець у типографській фарбі був відвертою отрутою.
Газети в холодильнику були не витонченою звичкою, а вимушеним способом хоч трохи продовжити життя продуктам у країні тотального зубожіння. На щастя, з часом цей похмурий “лайфхак” став лише частиною історії, яку не хочеться повторювати.
