— А вам не затісно вдвох у трикімнатній квартирі? – без особливих церемоній запитує невістка, – У нас скоро поповнення і наша однокімнатна явно чотирьох чоловік не вмістить. Якось не надто справедлива, що ви по порожнім кімнатам конем гуляєте, а ми й ліжечка дитячого не маємо куди втулити

Україна

Ми з чоловіком на пенсії, але чоловік продовжує працювати. У нас троє чудових дітей – два сини і донька. У старшого сина дві дочки – живуть з сім’єю в столиці. Дочка вийшла заміж і теж поїхала в інше місто. У неї двоє дітей – хлопчик і дівчинка, бачимося рідко і дуже сумуємо за ним. У місті живе молодший син – у нього теж дочка і вони чекають поповнення.

Ми живемо з чоловіком в трикімнатній квартирі. Невістка чудова – і добра, і господарська одним словом розумничка. Вони втрьох живуть в маленькій однокімнатній квартирі. Ця квартира була куплена на подаровані гроші на весіллі. Тоді після весілля, ми пропонували пожити у нас, назбирати трохи грошей і купити двох або трикімнатну квартиру. Діти відмовилися, дуже хотіли жити окремо. Колись давно, у нас з чоловіком була ідея продати або розміняти нашу трикімнатну квартиру, але ми відмовилися від цієї думки. Коли діти приїжджають з онуками з інших міст, де нам усім розміститься? І до того ж ми вирішили, коли нас з чоловіком не стане, у кожного з дітей буде як би рівна частка спадщини.

Коли невістка була на останніх місяцях, вони прийшли до нас в гості. Ось з цього моменту все і почалося. Діти безпосередньо нічого не просили. Все розпитували чи не хочемо ми переїхати в меншу квартиру, розхвалюючи її – мовляв і поверх нижче, і татові на роботу ближче. Говорили як у нас затишно, що поруч новий сучасний навчально-виховний комплекс. Ми з чоловіком люди не дурні і прямолінійні. Вирішили запитати, на що вони натякають. Діти і зізналися, що хотіли б розміняти квартири. Це ідея невістки. На що ми категорично відповіли ні, і обґрунтували своє рішення, прийняте досить давно. Діти, вислухавши нас, попросили подумати, на що ще раз отримали негативну відповідь. Розійшлися ніби як мирно. Але виявилося, що ні.

Діти перестали дзвонити, але наші дзвінки відповідали неохоче і стандартними фразами. Перестали залишати на вихідні нам внучку. Чи не приходили в гості навіть на свята. Старші діти, дізнавшись про цю ситуацію, підтримали нас з чоловіком. Коли невістка привела на світ онука, нам не подзвонили, а просто написали смс. Коли ми прийшли зустрічати їх на виписці, невістка запитала у чоловіка при нас, навіщо ми прийшли. На дзвінки перестала відповідати, посилаючись на зайнятість, не передзвонює.

Відео дня:

На всі наші пропозиції допомоги відмовляється. Подарунки все не такі, відкрито каже, що краще б гроші подарували, а не ось цей непотріб. Нам з чоловіком дуже прикро, що діти нас не зрозуміли. Ми їх дуже любимо і готові допомагати, але вони не хочуть з нами навіть розмовляти. Ще й невістку як підмінили. Ось виявляється, що їй потрібно було: наші квадратні метри!

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

Источник

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN