А чи замислювалися ви про те, що знаходиться всередині Пізанської вежі — мало хто бачив її зсередини

Різне

Всі ми знаємо як виглядає знаменита вежа з зовні.

Хто був автором початкового проєкту достовірно невідомо. Однак історичні хроніки припускають, що це міг бути Бонанно Пізано, інформує Ukr.Media.

Пізанську вежу будували без малого 200 років, причому в три прийоми: з 1173 за перше десятиліття був закладений триметровий фундамент і виведено три поверхи колонади. Але коли несподівано з'ясувалося, що будівля має невелике відхилення від вертикалі, тому зодчі швиденько згорнули будівництво.

Відео дня:

Через 90 років роботи були відновлені, і за наступні 9 років будівельники додали ще 3 поверхи. До цього моменту "відхилення від норми" досягло 90 см, і будівництво вежі знову заморозили. Пройшло майже століття, про вежу згадали і прибудували над наявними поверхами галерею і дзвіницю.

Висота "Пізанського дива" стала перевищувати 58 м, а відхилення досягло 1,5 метри.

У 1564 році в Пізі народився Галілео Галілей, який використовував Пізанську вежу для дослідів, кидаючи зверху різноманітні предмети, щоб довести всьому світу, що швидкість падіння не залежить від ваги падаючого тіла.

Після Галілея вежею зацікавилися на початку 19 століття британські вчені. Вони першими провели серйозне дослідження проблеми нахилу і вирішили, що вежа досягла своєї рівноваги і більше не зміщується.

Після закінчення будівництва Пізанської вежі, перед владою міста постала нова проблема: як не дати їй впасти?

Особливо актуальним стало це питання після урагану, що пронісся над Пізою і зрушив вежу на частку міліметра всього за одну добу. Для цього навіть був оголошений спеціальний конкурс серед вчених, архітекторів та й просто звичайних громадян, на який приймалися ідеї з порятунку вежі.

Основною умовою зупинки "падіння" було збереження нахилу споруди. Адже до цього часу "нахилене диво" стало символом Пізи і її основною визначною пам'яткою.

У відповідь на заклик надійшло безліч пропозицій, і чого там тільки не було. Наприклад, побудувати біля вежі скульптури горе-архітекора, щоб він тримав своє невдале творіння.

Або прикріпити до вершини дзвіниці величезну повітряну кулю, яка підтримувала б конструкцію, не даючи, тим самим їй відхиляться.

В одному з варіантів пропонувалося пустити навколо вежі трамвай, який своєю вагою трамбував би ґрунт, щоб вежа не давала подальшої усадки.

Ряд ідей зводився до будівництва біля Пізанської вежі аналогічної, але з нахилом в протилежну сторону, щоб вони підтримували одна одну. Від найдивніших і курйозних проєктів, звичайно ж, відмовилися.

Залишивши лише ті пропозиції, які спиралися на наукових досягненнях.

Під південною частиною Пізанської вежі ґрунт більш мулистий і глинистий, ніж під північною, через що вона стала кренитися, ледь її почали будувати.

Утримати від падіння вежу за допомогою зовнішніх опор було б вельми складно і, крім того, будь-який каркас неминуче зіпсував би вигляд пам'ятника. Проте падіння Пізанської вежі вдалося зупинити, і більш того, її злегка випрямили, зменшивши нахил на пів градуса. Все це стало результатом унікальних робіт, проведених під дзвіницею і навколо неї в 1990-х.

В якості тимчасового заходу на північній стороні (вежа, нагадаємо, падає на південь) на бетонні балки був встановлений блок свинцевих брусків, які, виступаючи в якості противаги, стабілізували вежу.

Потім були досліджені нелінійні процеси, що відбувалися в ґрунті під фундаментом вежі, після чого послідував ряд експериментів зі спеціально зведеним неподалік від пам'ятника бетонним фундаментом-макетом. Експерименти підтвердили, що вежу можна трохи випрямити і стабілізувати, якщо вибрати частину жорсткого ґрунту з-під північної частини фундаменту, тобто провести так званий підробіток.

Треба розуміти, що підробіток не мав нічого спільного зі звичайними земляними роботами — ґрунт вибирався буквально по міліметру через систему обсадних труб, всередині яких містився обертовий шнековий бур.

Розрахунки виявилися правильними, і Пізанська вежа, трохи відхилившись на північ, осіла на кілька сантиметрів і стабілізувалася, що дозволило зняти і свинцеві противаги, і тимчасові опори, поставлені для підстраховки.

В черговий раз 15 грудня 2001 вежа відкрилася для туристів.

У 2008 році вчені в черговий раз заявили, що подальше падіння Пізанської вежі припинено. До цього, незважаючи на численні зусилля по «заморожуванню», вежа продовжувала відхилятися від вертикалі зі швидкістю 1 мм на рік.

У 2002-2010 роках була проведена реставрація вежі, внаслідок чого кут її нахилу скоротився з 5° 30' до 3° 54'.

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN