Чимало галасу наробила історія, коли взимку 2023 року керівництво Податкової служби Києва, в особі Оксани Датій, було викрито співробітниками Державного бюро розслідувань у зв'язку із багатомільйонними фінансовими махінаціями. Під час проведення обшуку у жінки були виявлені записки з бажанням отримати 1 мільйон доларів, а також згадки про шуби та подорожі. Минув рік, і інтерес до цієї справи почав поступово згасати.
Більше того, Датій навіть спробувала поновити на своїй посаді, одночасно працюючи над написанням книги про правила етикету, і геть-чисто забувши про можливу відповідальність за фінансові схеми на десятки мільярдів гривень. Це пояснюється тим, що “куратори” Датій, зокрема колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранец, а також їхній спільник із забороненої “Опозиційної платформи – За життя” Ігор Абрамович, досі мають значний вплив на поточне становище в Податковій службі.
Прізвища Вязмікіна та Абрамовича на слуху через розслідування “Батальйон Монако”, адже цю парочку помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти з'ясували, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та екс-депутат від ОПЗЖ проживають на спільній віллі. Тому розслідування ГБР навіть порушило справу про законність перетину кордону всіх учасників «батальйону Монако». Проте за рік жодних новин із цього приводу так і не було чути.
А ось розмови про те, за рахунок чого Вязмікін та Абрамович можуть дозволити собі відпочинок у Монако, якраз були. Одразу після затримання та обшуків у любительки елітки з Київської податкової у Верховній Раді відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії з корупції у ДПС. На ньому окремо заслухали журналіста Юрія Бутусова, який мовою цифр пояснив, якими незаконними схемами найбільше наживаються податківці. За його словами, основа – це блокування податкових накладних, що повністю унеможливлює роботу підприємств. Розблокувати їх можна лише за рахунок хабара. Причому блокування відбувається майже для половини всіх зареєстрованих компаній, які проходять перевірку.
Інша тема крутиться у департаменті акцизів, який останнім часом розправив свої крила як Атлант. Саме у цьому контексті Бутусов називає прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.
Останній оскандалився ще за часів керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували і незаконне збагачення, і причетність до фірмам, які вигравали підряди на охорону портів, та постійне доїння бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції – це щось подібне до скандального «відділу К» у СБУ. По суті обидві ці установи мають боротися з корупцією та захищати бізнес, а насправді можна лише згадати, як СБУшник Демчина записував свої квартири, машини та статки, зароблені за рахунок «роботи з бізнесом», на громадянську дружину.
Купранець працював у структурах МВС з кінця 90-х і вважається “ідейним засновником Департаменту захисту економіки”, як пафосно повідомляє про нього сторінка у Вікіпедії. Однак, пропрацювавши в міністерстві до 2019 року, він запам'ятався хіба що незадекларованими автомобілями, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини у Чорнобильській зоні.
За даними ЗМІ, Купранець за час роботи в МВС встиг зблизитися з Сергієм Вязмікіним, який мав начальника. У «Департаменті кошмару бізнесу», як його жартівливо називають, вони встигли напрацювати непогану базу підприємств, із яких продовжують «годуватися». Разом з тим, з 2019 року до їхнього угруповання приєднався ще один член – уже колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його люб'язно запросив голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетьманцев.
Приблизно тим часом тріо переключилося працювати з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку і почав складати понад 20%. Про те, що відбувається з нелегальним алкоголем, і говорити нема чого. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов'язують із цигарками, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Ситака.
Дружина Вязмікіна Оксана походить із заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ «Перша українська аграрна компанія», на яку записано Merсеdes, на якому колишній поліцейський пересувається Монако. А ось її батько керує “Бердичівською солодовою компанією”, яка є великим виробником солоду.
Чи потрібно говорити про те, що в агрокомпаніях сім'ї Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем із Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії такі привілеї не мають. І це незважаючи на те, що родина родом із Російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство йдеться у судовому рішенні, яке стосувалося порушень правил дорожнього руху.
Щоб не випадати з податкової теми після скандального звільнення згаданої на початку Оксани Датій, Вязмікін, Абрамович і Купранець мають й інші свої люди в системі. Зокрема, судячи з декларації, поданої у січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. До цього вона обіймала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва.
У Абрамовича теж свій перевірений кадр у Податковій Києву. Це заступниця звільненої Данії – Інна Якушка. У структурах ДПС жінка працює давно, і встигла навіть попрацювати на гаманець керівника Міністерства доходів та зборів, яке за часів Януковича очолював сумнозвісний Олександр Клименко. Документальний зв'язок Абрамовича та Якушка відстежити не вдалося, але ця інформація активно обговорюється у причетних до податкової тематики Телеграм-каналах.
Колишній народний депутат Ігор Мосійчук ще торік писав про те, що за схемами у Податковій стоять Вязмікін, Купранець та Абрамович. І покриває їх нібито голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев. Після того, як Абрамович склав мандат депутата українського парламенту, Гетьманцев навіть подякував йому за роботу, незважаючи на приналежність до забороненої «Опозиційної платформи – За життя».
Із дружбою з ворогами у Гетьманцева простежується певна тенденція. Справа в тому, що він три скликання поспіль був помічником «регіонала» Володимира Сівковича, підозрюваного нині у державній зраді. Сівковича звинувачують не лише у персональному кураторстві під час розгону мітингу Революції гідності, а й у активній співпраці з ФСБ Росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО Росії Миколою Патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що подібному суб'єкту міг радити нинішній «Слуга народу» Данило Гетьманцев, навіть важко уявити.
Згадує прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича у контексті можливих схем з акцизних товарів та інший член Податкового комітету, депутат від «Слуги народу» Мар'ян Заблоцький. Зокрема, ще у грудні 2022 року він розповідав: «На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я неодноразово чув прізвища Купранец і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про “Батальйон “Монако””… Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати запитували про це голову комітету».
Усі ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах, шалений стан колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця та їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича не можуть не мати під собою підстав. Усі начебто щось і знають, але якось з великою обережністю говорять про сірі схеми в Податковій. І чим далі правоохоронці спускатимуть на гальмах справу любительки писати листи бажань Оксани Датій, і тим більше розслідування щодо «батальйону Монако», тим більше ці обговорення сприйматимуться несерйозно. І що найгірше у цій ситуації, що це продовжить збагачення людей, які можуть мати зв'язок із країною-агресором.
‘) } $(“.fb-comments-” + postId).toggle(100); $(this).find(‘.comment-btn-text').toggleText(‘Показати коментарі', ‘Приховати коментарі'); FB.XFBML.parse(); }); $.fn.extend({ toggleText: function(a, b){ return this.text(this.text() == b ? a : b); } }); function loadDynamicBlocks(block){ $.ajax({ url: “/load/load-post-counters”, dataType: ‘html', method: ‘POST', success: function (response) { block.find(‘.js -load-post-custom-block').html(response);}, }); } var win = $ (window); var container = $(‘.js-post-holder'); var loadedPosts = []; var postThemeCategory = container.find(‘article').attr(‘data-theme-category'); /************************** Ajax post loading ******************** *******/ //win.scroll(function() { window.addEventListener(‘scroll', function() { var visible = container.find(‘article').filter(function( index ) { return $(this).find(‘.article-block__post-text').isInViewport(); //return $(this).find(‘.post-footer').isInViewport(); });var loadNewPosts = visible .attr(‘data-load-posts');var postUrl = visible.attr(‘data-url');if (window.location.href != postUrl && postUrl != undefined){ , postUrl), document.title = visible.attr(“data-title”) + ” | від UA”; /Increment post view if visible post is viewing for first time if(parseInt(visible.attr(‘data-view-counter')) == 0){ $.ajax({ url: “/post/increment-views” , dataType: ‘json', type: ‘POST', data: { postId: visible.attr(‘data-id'), }, success: function(data) { } }); -counter', parseInt(visible.attr(‘data-view-counter')) + 1); } } if (loadNewPosts != 1){ return } //Limit of posts to load //if (container.find(‘article').length > 5){ if (loadedPosts.length > 4){ return false; } //if ($(document).height() – win.height() == win.scrollTop() && container.find(‘article').length < 3) { if (container.find('article:last-of-type .post-footer').isInViewport() && container.find('article:last-of-type').attr('data-loaded') != 'true'){ container.find('article:last-of-type').attr('data-loaded', true); if(!loadedPosts.includes(container.find('article:last-of-type').attr('data-id'))){ loadedPosts.push(container.find('article:last-of-type').attr('data-id')); } var url = container.data('url'), //lastId = container.find('article:last-of-type').data('id'), loadedIds = loadedPosts, categoryId = container.find('article:last-of-type').data('category'); themeId = postThemeCategory; //Reinit Facebook scripts for new items if($('script#script-fb-sdk').length == 0){ $('#fb-root').after('') } $.ajax({ url: url, dataType: 'json', type: 'POST', data: { //postId: lastId, loadedIds: loadedIds, themeId: themeId, categoryId: categoryId }, beforeSend: function( xhr ) { $('.js-load-post').removeClass('d-none'); }, success: function(data) { //console.log(data); $('body').addClass('overflow-x'); $('.js-post-holder').append(data.html); //Reinit lazy load for new items initLazyLoad() //FB.XFBML.parse(); $('.js-load-post').addClass('d-none'); }, error: function(data) { /*console.log(data); Toast.fire({ icon: 'error', title: 'Error occurred when loading post. Please try later' });*/ $('.js-load-post').addClass('d-none'); } }); } }, { passive: true}); }) $(document).ready(function() { //Init Fb Share Window $('body').on('click', ".fb-share", function(e) { e.preventDefault(); window.open($(this).attr('href'), 'fbShareWindow', 'height=450, width=550, top=' + ($(window).height() / 2 - 275) + ', left=" + ($(window).width() / 2 - 225) + ", toolbar=0, location=0, menubar=0, directories=0, scrollbars=0'); return false; }); //renderPollContent(380, $(".js-poll-widget"), "https://from-ua.org/load/load-poll", "main"); //Make post content images centered by default $('.article-block__post-text>img, .article-block__post-text>iframe ‘).parent().css(‘text-align', ‘center'); });
