«Шукали всю ніч, а знайшли у рові вранці мертвим, з побитим обличчям»: подробиці загадкової загибелі на Волині 18-річного хлопця
На Волині, де нещодавно знайшли тіло прикордонника, у селі Хотешів вранці 8 січня знайшли тіло 18-річного місцевого жителя Андрія Козака. Наступного дня майже все село прийшло попрощатися з ним, і люди не приховували сліз. Поліція попередньо кваліфікує смерть як нещасний випадок, однак рідні та друзі сумніваються. Вони зазначають — тіло знайшли в рові, присипане снігом, без телефону, без одного черевика та шапки. Тому, на їхню думку, юнак став жертвою злочину. Або його жорстоко побили, або могла збити автівка, а тіло підкинули.
– Андрій був дуже хорошою, спокійною дитиною. Обожнював їздити мотоциклом та грати у футбол. Після закінчення школи вирішили, що брату буде безпечніше за кордоном. Тому він поїхав до Польщі. Там мав чимало друзів, почав грати у футбольній команді, пройшовши відбір. Спортсмени мали їхати на змагання. Брат мріяв купити машину і відвезти нашу матусю на море. Його життя тільки починалось, — розповідає «ФАКТАМ» рідна сестра загиблого Анна. — Звісно, Андрій сумував за Україною, тому приїхав погостювати на новорічні та різдвяні свята. 7 січня у нашому селі святкували Різдво. Брат пішов на зустріч з друзями. Потім повернувся на пів години до будинку, бо приїхали родичі з міста. Після того знову повернувся до товаришів. Ввечері я ще говорила з Андрієм, повідомила, що мають завітати до нас ще знайомі, хочуть побачити. Брат відповів, що скоро буде, це десь о 21.30 було. Але так і не дійшов додому. Я кілька разів набирала його потім, але слухавку вже ніхто не брав. Знаю, що він проводжав подруг, попрощався і пішов у бік дому.
За словами співрозмовниці, рідні, дізнавшись, що Андрій вирушив до будинку, але дорогою загадково зник, забили на сполох. Від пізнього вечора та вночі вони шукали Андрія. Допомагали їм друзі хлопця.
– Близько восьмої ранку 8 січня до храму йшла місцева жінка. Вона помітила на дорозі шапку. Спершу подумала, що хтось загубив і думала вже повішати на паркан. Та як повернула голову, побачила — у рові на снігу лежало тіло. Відразу не впізнала, хто це. Почала кричати, збіглись сусіди. Перевернули лицем і зрозуміли, що це наш Андрій. Дивно те, що ми вночі були на тому місці, де знайшли брата. Його там не було. Так само о шостій ранку люди йшли на сільський автобус, вони нічого не бачили, — додає вона. — За висновками експертизи, у Андрія були черепно-мозкова травма, перелом променевої кістки на черепі, що й призвело до смерті. Мовляв, то падіння, нещасний випадок. Але ми дуже сумніваємось у цьому, бо у брата було ще побите обличчя. Хоча експерти заявили, що падав він спиною. Втім, і тут у нас сумніви, бо Андрій лежав у нетиповій позі — руки складені за голову. Й поруч валявся його черевик, рукавиці зняті і лежали під тілом. Також нас турбує факт, що досі не знайдено телефон брата, а там могли бути якісь зачіпки. Слідів алкоголю у крові Андрія не було.
.png)
Анна переконана — брат міг стати жертвою злочину. Щоправда, мети вона досі не може зрозуміти.
– Андрій був неконфліктним, ніколи ні з ким не бився, — каже сестра. — Чули, що в ті дні до дівчат приїжджали хлопці із сусідніх сіл, і їздила чужа машина. Можливо їм щось не сподобалося, й вони побили Андрія. Це точно сталося десь в іншому місці, а тіло вже потім підкинули, бо на момент того як його знайшли, воно було ще теплим. Експерти кажуть, що смерть настала близько другої ночі, якщо б весь той час Андрій лежав на морозі, він би задубів.
У обласному управлінні поліції повідомили, що наразі розглядають версію нещасного випадку.
«8 січня в селі Хотешів виявлено тіло чоловіка без ознак життя. На місці працювала слідчо-оперативна група Камінь-Каширського районного відділу поліції, — повідомила речниця ГУНП області Ольги Бузулук. — Відомості внесені до ЄРДР за ч. 1 ст. 115 КК України з приміткою «нещасний випадок».
Рідні та друзі загиблого сподіваються, що їм вдасться дізнатись правду про події того трагічного вечора.
– Може хто що чув чи бачив, чи кого підозрює, хай дзвонять у поліцію. Це ж Різдво, свято, люди ходили один до одного у гості. Не вірю, що нема свідків, — зазначає Анна. – Все село нині налякане, товариші Андрія плачуть за ним й багато хто боїться, бо де гарантія, що таке не може статись з іншими.
