Маріє, у мене до тебе справа. Постарайся спочатку вислухати, а потім кричати. Мама переїжджає жити до нас, бо брат вигнав її з дому

288

Старший син виставив мати з квартири, а молодший маму прихистив.

Маріє, у мене до тебе справа. І справа ця дуже важлива. Постарайся спочатку вислухати, а потім кричати. Джерело

Що за справа?

Коротше, мама переїжджає жити до нас.

Що?

Володя переконав її виписатися з квартири і квартиру продав. Сказав, в нову пропише. А сам не прописав. Її виставили на вулицю, я їду її забирати. Їй нікуди йти. Зовсім.

А це ж вона нам ділянку подарувала, я повинен її забрати. Вибач, що ставлю перед фактом, варіантів немає. Я поїхав за мамою, ти постарайся без мене трохи заспокоїтися.

Борис швидко вийшов з кімнати, залишивши Марію обмірковувати новину. У почуте не вірилося.

Анна Олександрівна – мати Бориса і Володимира – п’ять років тому вирішила розподілити своє майно заздалегідь, щоб після її смepті дітям не довелося нічого ділити і мучитися з оформленням спадщини.

На молодшого сина. Бориса, який на той момент знімав квартиру разом з нареченою і готувався до весілля, Анна Олександрівна оформила дачну ділянку з старою будовою.

«Ви хлопці молоді, підприємливі, активні. Побудуєте будинок своєї мрії, розіб’єте сад, будете жити, як в казці. Так що ось вам земля, а дерево, будинок і внук – з Бориса».

А син старший, Володимир, який проживає з мамою, отримав дарчу на квартиру, в якій вони з мамою і проживали.

Тоді рішення Анни Олександрівни здавалося логічним. Подумаєш, власник у квартири змінився. Все одно ж вона там прописана. Яка різниця, за ким житлоплоща рахується?

Читайте також: Моя мама готувала вечерю після важкого робочого дня. Перед татом вона поставила тарілку з підгорілим тостом і банку з варенням

Ось тільки недавно Вова одружився. У молодої дружини була частка в спадковій квартирі, і задумали молоді продати частку дружини і квартиру чоловіка і купити трикімнатну квартиру. Начебто теж логічна ідея: одна кімната – Анні Олександрівні, одна – молодому подружжю і одна – під дитячу.

А тепер – ось таке ось вийшло. Виганяє нова невістка свекруху, і їде вона не куди-небудь, а в будинок до Марії.

І в притулку не відмовиш, Борис має рацію. Якби не переписала на них свекруха свою дачу, не було б у них дому.

І пускати активну свекруху в свій будинок не хочеться.

Марія похмуро глянула на ділянку – скільки всього вони ще запланували і не встигли, а тепер…

І широко посміхнулася: вихід виявився простим до неймовірності!

Борис насторожено відкрив двері: Марія – жінка гаряча, може і характер показати. Але в будинку скандалом не пахло. У будинку пахло оладками.

Проходьте, Анно Олександрівно. Оладки тільки-тільки допекла. Треба їсти, поки гарячі.

Дякую, Марічко! Я як раз голодна.

Сідайте, є сметана до оладок.

Маріє, ти якась занадто задоволена.

А тому, Борисе, що я придумала, як поселити твою маму у нас так, щоб добре було всім.

Це як? – зацікавилися відразу і чоловік, і свекруха.

У нас в північно-західному кутку стоїть фундамент для лазні, а баню ми не побудували. А каналізацію і водогін уже підвели. Зробимо замість лазні гостьовий будиночок, відгородившись ту частину саду, де хотіли зробити басейн під особистий садок Анни Олександрівни, і буде у неї будинок і у нас будинок.

Він же маленький, фундамент цей!

Якщо все зробити ергономічно і з розумом, вийде щось на зразок квартири-гостинки, тільки окремий будиночок.

Марічко, а мені подобається, – пожвавилася Анна Олександрівна. – Якщо це прискорить справу, можемо на будівництво і мою пенсію пустити. І ще, у мене є невеликі накопичення, тисяч шістдесят. Це допоможе?

Дивно, як зближує людей спільна справа. За два місяці, поки будувався будинок, Марія з Анною Олександрівною не тільки не пересварилися, але, навпаки, чудово порозумілися. А потім свекруха перебралася в маленький, але затишний будиночок з маленьким, але затишним садком.

Минуло три роки. Марія встигла наpoдити, сходити в декpетну відпустку і знову вийти на роботу. Анна Олександрівна доглядає за онуком, поки батьки працюють. Сім’я подумує про другу дитину.

Марія дуже задоволена станом справ: не потрібно забивати голову питаннями садка або няні. Не потрібно обдумувати, куди прилаштувати синочка на вечір, щоб сходити в кафе, театр або в гості. Все змінилося на краще.

Іноді людину відвідує осяяння. Вона немов іншими очима бачить предмети навколо неї, дивиться на життєву ситуацію. Немов під іншим кутом, іншими очима. І тоді, несподівано для себе, вона бачить просте і прекрасне вирішення проблеми, яка ще кілька хвилин здавалася їй нездоланною.

Називається цей стан раптового осяяння «інсайт». Саме воно стоїть за багатьма науковими відкриттями і творчими проривами. Елементи того, що ще недавно здавалося складною головоломкою, шикуються в розумі в чітку структуру, даючи принципово нове рішення.

Марія відчула «інсайт» на собі, коли тужливим поглядом оглядає недобудовану частину ділянки. За лічені секунди нерозв’язна, здавалося б, проблема знайшла рішення, яке не тільки позбавила двох жінок від співіснування на одній території, але і забезпечила Марію з Борисом допомогою бабусі з дітьми і наглядом за будинком під час поїздок.

Люди, будьте добрішими один до одного і все буде добре!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!