“Країна вкрадених речей, або Як СРСР “позичав” технології у Заходу”, – Мирович (фото)

Про це у своєму блозі пише популярний білоруський дослідник СРСР і блогер Максим Мирович. Він зробив цілу добірку радянської техніки і “гаджетів”, які були насправді західними, передають Патріоти України.Чому крали технології?

Мирович вважає, що причин було дві: нахабство і власна технологічна відсталість.

“Чим була зумовлена така ситуація? По-перше, СРСР визнавав далеко не всі світові патенти і вважав себе в праві просто копіювати ту чи іншу техніку – “а доведіть, що це ми вкрали, у нас он колір радіатора інший!” По-друге (це на мій погляд добре ілюструє справжню ситуацію у виробництві) – у тих сферах, які не були пов’язані з космосом і воєнкою, не велося жодних фундаментальних розробок, не було процесу пошуку і відсіювання невдалих моделей – тому що всі роки існування СРСР його економіка, фактично, працювала на військових (пізніше – на військово-космічних) рейках. Як результат – товари “ширвжитку” було простіше вкрасти або адаптувати, ніж з нуля розробити щось своє”, – пояснив блогер.

  • Ford Model A, 1927 рік і ГАЗ-А, 1932 рік.

Почнемо з автомобілів. Ford Model A вироблявся компанією Ford Motor Company з 1927-го по 1931-й рік. Звичайно, в основному в чорному кольорі, як найбільше любив Генрі Форд. На моделі був встановлений чотирициліндровий двигун об’ємом 3,28 літра, який розвивав досить пристойну для тих часів потужність в 40 кінських сил.

А на знімку праворуч – ГАЗ-А, який почав випускатися в СРСР в 1932-му році, що цікаво – на відміну від інших прикладів в даній статті, технічна документація “ГАЗ-А” була офіційно куплена у Форда, тобто фактично автомобіль вироблявся за ліцензією. Це один з небагатьох випадків, коли в СРСР офіційно купили ліцензію на виробництво.

  • Opel Kadett, 1937 рік і Москвич-400, 1946 рік.

“Москвич-400” (на фото праворуч) стали збирати на Заводі малолітражних автомобілів у Москві (“ЗМА”), на якому було встановлено устаткування і оснащення, вивезене з німецького заводу в Рюссельхаймі як післявоєнні репарації. В СРСР лише трохи змінили дизайн автомобіля і зробили варіант в кузові седан. Цікаво, чи знали радянські громадяни історію появи 400-го Москвича? Кажуть, що нормальної документації на Opel Kadett в СРСР не існувало, і тому на заводі “ЗМА” довелося просто розібрати існуючі екземпляри Опеля і на їхній основі фактично “перезібрати” Москвич.

  • Opel Olympia Rekord (праворуч), 1947 рік і Москвич-402, 1956 рік (зліва).

Ну добре, перші два випадки – це просто випуск таких же автомобілів під іншими назвами (перший куплений за ліцензією, другий отриманий за законом про репарації), але от далі починаються вже конкретні “запозичення”. У 1947 році в післявоєнній Західній Німеччині знову запрацював автомобільний завод в Рюссельхаймі, вже на новому обладнанні, який в 1953 році представив нову модель Opel – Opel Olympie Rekord, всього таких автомобілів було випущено близько 58000. Кузов автомобіля стали робити в ультра-модному в той час понтонному стилі, коли кузов і крила злилися в один силует.

А на фото зліва – добре відомий усім вам “Москвич-402”, який, скажімо так, досить сильно схожий на Opel Rekord – хіба що трохи змінили форму бічних крил, решітки радіатора та зробили чотиридверний седан замість купе. Навіть хромовану накладку на задньому крилі залишили, трохи змінивши форму. Це вже не поясниш “однаковим оснащенням та обладнанням” (як у випадку з Opel Kadett і Москвич-400), оскільки два заводи (в Москві і в Західній Німеччині) на початку 1950-х років працювали незалежно один від одного.

  • Ford Mainline, 1952 рік і Волга ГАЗ-21, 1956 рік.

Ford Mainline випускався з 1952 по 1956 рік на заводі Ford, мав кілька варіантів декору салону і був представлений в варіанті чотиридверний седан і купе (на фото – варіант купе). Автомобіль позиціонувався як машина середнього рівня і був створений для американського середнього класу. У 1957 році був замінений моделлю Ford Custom.

На фото праворуч – ГАЗ-21, або ж усім добре відома “двадцять перша волга”, що випускається з 1956-го по 1970-й роки. По-моєму, дизайн-запозичення очевидні, особливо це стосується передньої частини автомобіля – решітка радіатора і бампер “Волги” практично 1-в-1 повторює Ford, і навіть “стрімкий олень” на капоті зроблений за зразком декоративного елемента Форда).

  • Packard Patrician, 1956 рік і Чайка, 1959 рік.

Як можна побачити в цьому прикладі, в СРСР здирали дизайн не лише з малолітражних автомобілів і машин середнього класу, але й також з авто, які можна віднести до класу вищого. На фото зліва – Packard Patrician, випущений в 1956 році в модному в ті роки “псевдокосмічному” стилі – задні крила автомобіля нагадують якісь деталі ракети, і вся машина дуже схожа на футуристичні авто з книг початку п’ятдесятих років – там на таких автомобілях люди приїжджали в центр міста на космодром, щоб проводити космонавтів на Марс або Венері).

На фото праворуч – Чайка, яка була в СРСР автомобілем генсеків і партійних чиновників вищої ланки. Неважко помітити, що дизайн дуже схожий, скопіювали навіть накреслення шрифту, яким написано назву моделі (можете відкрити картинку в новому вікні і розглянути в кращій якості).

  • Fiat-125, 1967 рік і ВАЗ 2103, 1972 рік.

Fiat 125 був представлений в 1967 році і отримав модний в той час “ступінчастий” силует – наприкінці шістдесятих такі автомобілі виглядали незвично і дуже сучасно в порівнянні з обтічними машинами п’ятдесятих років. Автомобіль випускався в декількох варіантах, а в Польщі (тодішній ПНР) за ліцензією випускалася версія Polski Fiat 125.

ВАЗ-2103 Жигулі був розроблений спільно з італійцями, втім як стверджує “Вікіпедія” – нутрощі ВАЗ-2103 були настільки сильно перепиляні в порівнянні з Fiat-125, що являють собою два по суті різних автомобіля. Може і так, але як на мене – схожість в дизайні очевидна, і розробили його зовсім не в СРСР, а в Італії. Навіть дверні ручки і вентиляційні решітки ті ж.

  • Chrysler Simca 1307, 1975 рік і Москвич-2141, 1986 рік.

Chrysler Simca 1307 виробляли з 1975 по 1986-й рік з деякими змінами та доповненнями. Якраз в рік зняття з виробництва Крайслера на заводі АЗЛК починається випуск Москвич-2141 в кузові хетчбек, який дуже сильно нагадував дизайн Крайслера 1307. Москвич-2141, до речі, вироблявся аж до 2002 року.

  • Leica 2, 1932 рік і ФЕД, 1934 рік.

Гаразд, що ми все про автомобілі, давайте подивимося ще на що-небудь. Ось, наприклад, Leica-2, випущена в Німеччині в 1932 році, а на фото праворуч – радянський фотоапарат ФЕД, випущений в 1934 році. Це вже не просто копіювання дизайну, а практично точна копія “Лейки”. Навіть дизайн гравірованого логотипу чимось схожий.

До речі, за практично абсолютну схожість цих двох фотоапаратів радянські фотографи за звичкою називали радянський фотоапарат “Лейкою”.

  • Grundig TK820, 1955 рік і Мелодія МГ-56, 1956 рік.

Думаю, тут все очевидно, навіть і писати нічого не треба. Зідрано практично “в нуль”, аж до розташування клавіш і дизайну ручки для перенесення.

  • Sharp Compet CS-30A, 1967 рік і Електроніка ДД, 1968 рік.

Приклад зі світу лічильних машин – два девайси теж вельми схожі, і судячи з розташуванню і кількості клавіш – мають аналогічну схематичну структуру. Не можна не відзначити, що корпус у Шарпа більш елегантний, його прямо так і хочеться поставити на стіл.

  • Clem, 1954 рік і УЕ-4, 1967 рік.

Приклад з побутової техніки – один-в-один злизаний дизайн (і явно конструкція) дорожньої праски для одягу. Не можна не відзначити, що в СРСР така штука з’явилася аж на 13 років пізніше свого західного аналога.

  • Sharp EL-805, 1973 рік і Електроніка БЗ-04, 1974 рік.

А ось ще приклад зі світу обчислювальної техніки – два мікрокалькулятори, практично аналогічних. Радянський з’явився на рік пізніше.

  • Casio FX-700P, 1983 рік і Електроніка МК-85, 1986 рік.

Програмований – або, як його називали в СРСР, “інженерний” калькулятор. Casio з’явився в 1983 році, його радянський аналог – в 1986-му. Очевидно, що схему просто здерли “в нуль”, точно так, як і дизайн.

  • Nintendo, EGG, 1981 рік і “Ну, постривай!”, 1984 р

Останній приклад, який поранив мене в саме серце. Я-то думав, що хоч електронні ігри в СРСР робили свої, але ні – знаменита “Ну, постривай!”, Де вовк ловить яйця, один-в-один скопійована з гри “Egg” від Nintendo (там до речі теж вовк в якості головного персонажа), а моя улюблена гра дитинства “Таємниці океану” один-в-один скопійована з гри Octopus.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Loading...

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

“Країна вкрадених речей, або Як СРСР “позичав” технології у Заходу”, – Мирович (фото)