Іду сьогодні на роботу, вирішила скоротити через кладовище, так на 15 хв швидше… Хто ж знав, ЩО з цього вийде!

Іноді найкоротша дорога аж ніяк не найбезпечніша.

Героїня історії, яку ми пропонуємо читачеві, через своє бажання заощадити час виявилася в смішній, але трохи моторошній ситуації.

Повідомляє miysvit.pp.ua, із посиланням на www.slovech.co

Іду сьогодні на роботу через кладовище вранці, так швидше хвилин на 15. Зима, вузька стежка, все як завжди.

Витягаю руку з кишені, за рукавицю чіпляються ключі і вилітають в замет. Прямо на могилу. Ступор цілковитий.

Найменше в житті хочеться копатися там. Але в голові засіла думка: додому без них не попаду. Гаразд, пофіг, лізу. Думка крутиться. Риюся в заметі. І тут йде мужик. А я сиджу біля могили, розриваю сніг й жалібно так виправдовуюсь:

– Додому не можу потрапити …

І тут до мене дійшло що я сказала, почала сміятися. А мужик, напевно, більше не піде через кладовище …

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Іду сьогодні на роботу, вирішила скоротити через кладовище, так на 15 хв швидше… Хто ж знав, ЩО з цього вийде!