Давньогрецький філософ Сократ любив ставити всім важкі питання. Одним з них було: «Якщо станеться пoжeжа, кого ти будеш рятувати: дружину або одного з дітей»

61

Сократ, великий філософ і багатодітний тато, як ви пам’ятаєте, обожнював виходити на площу і ставити складне питання своїм сучасникам. Одне з таких питань я спробував винести на загальне обговорення в наші дні. Ось, що з цього вийшло.

Одним з них було: «Якщо станеться пoжeжа, кого ти будеш рятувати: дружину або одного з дітей»

Всім з ким Сократ зустрічався на вулиці, він ставив це питання. І всі відповідали без роздумів: «дитину, звичайно».

Сам філософ був іншої думки. Він говорив, що рятувати кинувся б саме дружину і пояснював чому. Для Сократа його син був би нагадуванням про стpaшну тpaгeдію, в якій він втратив кохану. Дитина ж залишиться без матері і братів-сестер. Пізніше у неї з’явиться мачуха, яка ніколи не зможе замінити матір.

Одного разу за обідом я задав це питання товаришам по службі. Розмова про це затягнулася майже до кінця робочого дня. Всі чоловіки і жінки на моїй роботі в один голос заявляли: «без сумнівів, дитину». Одні стверджували, що у людини у хвилини небезпеки включаються інстинкти рятувати потомство, щоб продовжити власний вид. Їм підтакували і інші: «діти — це твоя кpoв. Дружину можна і поміняти».

Загалом, на роботі не було жодної людини, яка врятувала б дружину (чи чоловіка), а не дитину. Точніше, майже всі.

Вже ввечері, коли я йшов, мене зупинив наш літній сторож. Він поцікавився, що ми так голосно сьогодні обговорювали. Я розповів йому.

Він на секунду замислився, а потім відповів, що він би врятував дружину. Сторож розповів, що він одружений вже майже сорок років. За цей час у нього наpoдилося троє дітей. Всі три сини давно виросли і розлетілися хто куди.

«Діти — це гості в нашому житті. Кожен з них, як відірваний шмат», — сказав літній чоловік. Подумавши ще трохи, чоловік додав: «Ні, зі своєю бабцею буду пoмиpaти. Вона буде мене ховати, а не діти».

Мудрість цього чоловіка потрясла. Подумалося, може тому у нас стільки розлучень, що не цінуємо ми сім’ю правильно. Можливо, всі будуть щасливі, лише коли батьки цінують один одного понад усе?

До цієї розмови я теж був упевнений, що рятував би дитину. Але тепер я засумнівався у правильності своїх думок.

За матеріалами – Доброта.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!


Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Loading...
-->